Що іноземцям треба знати про судову систему Німеччини?
Суд у системі правосуддя Німеччини
У спеціальному розділі Основного закону ФРН, присвяченому засадам організації судів і діяльності суддів, відводиться значне місце питанням правосуддя і юридичним правам громадян.
Конституція ФРН проголошує рівність перед законом усіх осіб, які постійно проживають у Німеччині, закріплює за ними право на судовий захист своїх прав, зокрема й від свавілля державної влади, захищає їхні інтереси у відносинах з органами судової влади, надає право кожному бути вислуханим у суді, проголошує презумпцію невинності, принцип незалежності судів і суддів та підпорядкування їх тільки закону, а також низку інших правил.
З цієї публікації ви дізнаєтесь про таке:
- Суддя
- Судова система ФРН
- Дільничні та земельні суди
- Особливість розгляду кримінальних справ
- Суди, що спеціалізуються на різних галузях права
- Судові збори
Суддя (Richter)
Центральною фігурою в системі правосуддя Німеччини є суддя (Richter). Основний закон ФРН вбачає гарантом права саме суддів, оскільки вони не належать до числа звичайних державних службовців, що гарантує їхню незалежність від державного апарату. За законом неприпустимим є будь-чиє вторгнення у виконання суддею його обов’язків.
Службовий нагляд за діяльністю суддів дозволяється, але він не повинен зазіхати на їхню незалежність. Суддя, який вважає, що заходи службового нагляду так чи інакше обмежують його незалежність, може звернутися до дисциплінарного суду.
Володарем суддівської мантії може стати юрист, який має університетську освіту і склав два державні іспити. Другий державний іспит вважається найважчим випробуванням із тих, що коли-небудь існували в системі вищої освіти, і тільки після успішного його складання фахівець має право працювати суддею, адвокатом або прокурором.
Закон ФРН про суддів вимагає від них бездоганної поведінки не тільки під час виконання службових обов’язків, а й у приватному житті. Судді у ФРН чудово забезпечені матеріально на все життя, вони мають дуже високі оклади, а згодом – хороші пенсії. Судді після проходження випробувального терміну, як правило, призначаються довічно – до настання пенсійного віку. Усе це зроблено для того, щоб гарантувати їхню непідкупність і незалежність.
Судова система ФРН
Гарантом дотримання права є і багаторівнева ієрархія незалежних судів.
Судова система Німеччини організована за галузевим принципом. Суди поділяються на суди загальної юрисдикції та суди, що спеціалізуються в різних галузях права.
Сфера діяльності судів загальної юрисдикції поділяється на:
- цивільну (Zivilrecht);
- кримінальну (Strafrecht).
Залежно від юрисдикції варіюється склад судів і деталі судочинства.
У системі загальних судів існують чотири інстанції (рівня):
Дільничний (районний) суд (Amtsgericht);
Земельний суд (Landgericht);
Верховний земельний суд (Oberlandesgericht);
Федеральна судова палата як вища інстанція – (Bundesgerichtshof).
Справи, що розглядаються в дільничних судах
Переважну більшість усіх цивільних і кримінальних справ розглядають у дільничних судах. У цивільних справах дільничний суд розглядає всі майнові спори на суму до чотирьох тисяч євро. На цьому рівні рішення ухвалюється одним суддею. Рішення дільничних судів можуть бути оскаржені в земельному суді.
Справи, що розглядаються в земельних судах
Якщо сума позову понад чотири тисячі євро, то для таких цивільних справ першою інстанцією слугує вже земельний суд. У простих випадках рішення там ухвалюється одним суддею, у складніших випадках – колегією з кількох суддів. У цивільних судах працюють тільки професійні судді.
Позовні заяви подаються до районного суду (Amtsgericht), як правило, за місцем проживання позивача. Є винятки. Наприклад, позовна заява про стягнення аліментів на неповнолітню дитину може подаватися до суду за місцем проживання дитини.
Особливість розгляду кримінальних справ
Підставою для кримінального судочинства в Німеччині є Конституція ФРН і Кримінально-процесуальний кодекс ФРН (КПК – Strafprozessordnung, StPO), ухвалений у 1877 р., який зазнав за минулий час численних змін.
Призначення кримінального судочинства полягає, з одного боку, у захисті прав і законних інтересів потерпілих, а з іншого – у захисті особистості від незаконного і необґрунтованого обвинувачення.
Положення кримінального законодавства та КПК діють насамперед щодо осіб, старших за 21 рік. Для людей віком від 14 до 21 року діє особливе судочинство.
Діти до 14 років взагалі не можуть переслідуватися в кримінально-правовому відношенні!
В особливе провадження видокремлено кримінальні справи за участю неповнолітніх від 14 до 18 років та від 18 до 21 року. Такі справи розглядають спеціально підготовлені судді, тут застосовуються зовсім інші правила і заходи, за характером більше виховно-виправні, ніж каральні. “Тюрма псує людину” – цей гуманний принцип німецької судової системи дає свої позитивні результати в роботі з молоддю.
Учасниками кримінального судочинства є:
- суд, який вершить правосуддя і робить висновок про винуватість або невинуватість підозрюваного;
- захист, завданням якого є діяльність зі спростування інкримінованого злочину;
- обвинувачення, спрямоване на викриття підозрюваного у вчиненні злочину;
- свідки, поняті, експерти.
У судах у кримінальних справах поряд із професійними суддями беруть участь також засідателі-непрофесіонали (die ehrenamtlichen Richter – Schöffen).
Наприклад, у дільничних судах справи про злочини, за які передбачено покарання від двох до чотирьох років позбавлення волі, розглядаються одним професійним суддею і двома засідателями. Що складніша справа і вища судова інстанція, то більше професійних суддів беруть участь у судовому засіданні.
Суди, що спеціалізуються на різних галузях права
Крім судів загальної юрисдикції існують суди, що спеціалізуються на різних галузях права:
- трудові;
- соціальні;
- сімейні;
- адміністративні;
- фінансові;
- дисциплінарні;
- конституційні;
- та ін.
Трудові суди
Суди з трудових спорів (Arbeitsgericht) розглядають широкий спектр проблем щодо порушення трудового законодавства, зокрема різноманітні спори між профспілками та спілками роботодавців, між працівниками та роботодавцями (страйки, розміри заробітної плати, проблеми, пов’язані зі звільненнями, відшкодуванням матеріальної шкоди тощо).
Соціальний суд
Соціальні суди (Sozialgericht) займаються позовами громадян до державних установ та їхніх співробітників. Вони розглядають справи про різні види соціального страхування, пенсії, допомогу, спори з лікарняними касами тощо. Соціальні суди доступні кожному, хто постійно проживає в Німеччині, оскільки діловодство в них безкоштовне.
Досудове врегулювання соціальних спорів
Судовому розгляду за законом завжди передує розгляд заяви зацікавленої особи у відповідному відомстві. Складання такого роду заяв і скарг краще доручити адвокату. Це заощадить час і нерви. У разі негативної відповіді відомства справу передають у першу судову інстанцію – земельний соціальний суд, який розглядає її у службовому порядку.
Сімейний суд
Сімейні суди (Familiengericht) з 1976 року є самостійними відділеннями районних (дільничних) судів (Amtsgericht). Вони розглядають справи про розлучення, а також інші проблеми, що виникають між членами однієї сім’ї. Суддя цього суду (Familienrichter/in) зазвичай розглядає справи одноосібно.
До членів сім’ї згідно із законом ФРН належать: законне подружжя (цивільний чоловік, колишній чоловік), їхні діти (також усиновлені), їхні онуки, їхні батьки, діти чоловіка, батьки чоловіка (також їхні нові чоловіки та жінки), батьки батьків, брати й сестри з чоловіком або дружиною, брати й сестри з дружиною або дружиною і т. д.
Усі сімейні конфлікти можна умовно поділити на:
- сімейні спори між (колишнім) подружжям;
- сімейні спори між дітьми та батьками;
- сімейні спори між іншими членами сім’ї.
Різні спори однієї сім’ї розглядає один і той самий суддя, щоб забезпечити єдиний погляд на цю сім’ю та її проблеми.
До суду в сімейних справах Німеччини подаються такі позови та апеляції, як:
- позов на розлучення;
- позов на аліменти на чоловіка, на дітей, батьків тощо;
- фінансовий і майновий позов;
- позов про визнання шлюбу (не)дійсним;
- позов про право на відвідування дітей, онуків;
- позов про встановлення місця проживання дитини;
- позов про дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон;
- позов про опіку;
- позов про встановлення (оспорювання) батьківства або материнства;
- позов про повернення викраденої дитини;
- позов про припинення насильства в сім’ї;
- позов про позбавлення (поновлення) батьківських прав;
- позов про усиновлення (удочеріння);
- позов про визнання шлюбу (не)дійсним;
- позов про зміну імені тощо.
За кожною з підстав подається окремий позов, але всі вони збираються в одну судову справу і розглядаються одним і тим самим суддею в сімейному суді.
Суд у сімейних справах Німеччини відрізняється від інших судів за характером ведення процесу:
- у сімейному суді судовий процес ведеться, як правило, за закритими дверима;
- забороняється оприлюднювати будь-яку інформацію із зали суду без спеціального дозволу сімейного суду;
- без особистої присутності обох сторін конфлікту та їхніх адвокатів суд у сімейних справах не має права заслуховувати свідків або ухвалювати будь-які рішення;
- у сімейному суді за необхідності приймаються письмові свідчення свідків і без їхньої особистої присутності;
- у сімейному суді за необхідності заслуховуються показання свідків неповнолітніх і без присутності їхніх законних представників;
- сімейний суд з метою захисту неповнолітнього може припинити давання ним показань свідків і (або) його допит протилежною стороною, якщо на думку суду це може завдати йому шкоди;
- у сімейному суді за необхідності може використовуватися матеріал, отриманий із порушенням статті закону про недоторканність приватного життя;
- під час подання апеляції на певне рішення сімейного суду апелюючій стороні дозволяється наводити нові доводи або докази тощо.
Такими є основні відмінності в судочинстві сімейних судів від звичайних судів Німеччини.
Федеральний суд
Як правило, сторони судового процесу можуть оскаржити рішення суду. Законодавство Німеччини обмежує таке право. Оскарження рішень суду про недопущення апеляцій до Федерального верховного суду можливі лише за певної суми спору.
Судові збори
За подання позову до суду Німеччини, як правило, стягується державне мито. Закон, однак, передбачає низку випадків, коли позивач за деякими позовами звільняється від сплати судового збору. Позивач, який перебуває у важкому матеріальному становищі, може бути за певних обставин також звільнений від його сплати.
Використані джерела
Конституція Німеччини (Файл ПДФ BAMF)